ходім
аби ніхто не здогадався
що це ми
відпустили
день
не слухай
коли говоритиму
що моя рука
не тримає тепла твоєї
що
задивляюся на чоловіків
після яких
нема виходу в минуле
що ти
мені винен
свою половину
що
вмовкаю
не доказавши вечірню молитву
бо в ній
ні слова про тебе
поглянь
на місячній доріжці
не росте трава
то де нам сісти?