Гарни ночи на ридний Вкраини,
Биля Днипра иволга спивае.
Шепче хлопець ласкаво дивчине,
Серце дуже по любви страдае:
«Не ридай, Маричка, отри очи,
Расстаемся бо ми не на вик.
Биля пички жити я не хочу,
Став я зовсим инкший чоловик.
Пиду я до Щорсу в партизани,
Влади нашой пидсобити треба.
Може быть, в степу помру вид рани,
Чи орлом взмыю в блакитно небо.
Будь що буде, путь мий сочинився,
Ти не плачь, не жди мене, Марина.
Бачиш, пан Петлюра вже з явився,
У вогни горить ридна Вкраино».
9 января 1975 г. – 2 ноября 2011 г.