Страдно стало в понаддашші,
небожителі ви наші.
Димова завіса – сірість
проковтнула хутко ірій,
язики повиривала –
в стосах неба – пекла мало.
Мало око оніміти,
та нема де серця діти –
так на листя сніг кривавить,
переводить кров на трави,
а гризеться – бо завчасно
страдно стало... там , де ясно.
3 Листопада 2011