Осiння мальва
Маргарита Метелецкая
Одна-однісінька, як я,
Рожева мальва в палісаді
Тремтить у сумі та досаді,
Що листопадна течія
Мчить до зимових берегів,
У білі віхоли грудневі,
Зашморгуючи душу в невідь
Життям несплачених боргів...
Корися, квітко, засинай
До перших паростків зелених,
Укрита килимком червленим,
Лихих годин не поминай -
Посутні сон, осіннє ложе
Й оцей сезон...як милість Божа...
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2011
Одинокая стоит ,как я
Розовая мальва в палисаде,
И дрожит от грусти и печали,
Словно листопадная струя
Умчит, достигнув зимних берегов,
В декабрьские морозы и метели,
Чтоб душу мы свою спасти сумели,
От жизнью неоплаченных долгов.
Смирись цветок,усни скорей,
До первой поросли зеленой,
Укрыта ковриком червленым,
Не вспоминай тяжелых дней.
Мой вещий сон,в осеннем ложе,
И весь сезон, как милость Божья