Коли сiдае сонечко за лiсом
Й дивуе погляд в сутiнках краса.
А я iду одна, понад вечiрнiм житом,
На босi ноги падае роса.
i вiтерець колише колосочки,
i хилить аж до матiнки-землi.
й волошка синя,аж на самому краечку,
Своiми нiжними очима посмiхаеться менi.
А я вже там далеко за лiсами,
Вже думкою полинула кудись.
А я за горами i навiть за долами,
Кудись далеко мрii понеслись.
Коли сiдае сонечко за лicом,
Це наче погляд з самоi душi.
А я iду одна, понад вечiрнiм житом
Й складаю рифми на своi вiршi.