Вишиванку на свято надіну, святу вишиванку.
Татка й неньку згадаю, а також рідненьке село.
Чорнобривці, троянди, чарівний бузок біля хати...
Як давно це, іще у моєму дитинстві було.
Безхмарне, ясне майбуття рожевіло надією.
На сильних батьківских плечах так високо було ...
І мама веселою себе відчувала й щасливою,
Та горе від батечка смерті за крок уже... йшло.
(АВТОБІОГРАФІЧНЕ. 30.01.11г.)