"Ти все писав "НА СПОМИН",
не на згадку. Бо згадка що...
зітхнеш і відлетить..."
(ЛІНА КОСТЕНКО).
На спомин про мене, шановні колеги,
Дозвольте залишить ці щирі слова.
Роки невблаганні і їх не зупиниш.
На пенсію з першого січня пора.
Вдячна долі за те, що можливість дала,
Взяти участь у справі державного значення.
Казначейство у рідному місті створила з нуля.
Частенько спішила в Полтаву, щоб з вами побачитись.
Були ми командою, може, не зовсім зразковою,
Але нас єднала загальна кінцева мета:
Бюджети всіх рівнів держава дала нам виконувать.
Цій справі важливій своє присвятили життя.
Ми - перші казначеї УКРАЇНИ.
В нас цього не відняти.
Наші прізвища в історію вписались.
Наступники повинні пам"ятати:
Ми КАЗНАЧЕЙСТВО в дев"яностих будували.
Не кожному в житті так може пощастить:
Стоять у витоків нової в Україні служби.
Творити справу гідно. Назавжди.
Свій проявлять характер. Міцність духа. Мужність.
В подальшому, бажаю всім добра.
Приємно буде, що мене, колись, згадаєте.
ТАМАРА НЕНЧИНА.
Колега.
Подруга.
Вона
Писала вірші. Ви їх пам"ятаєте. (жовтень 2007р.)