***
Ты в тёмную спальню заходишь одна,
В ней снова живёт лишь одна пустота.
Уже сколько раз так с тобою бывало,
Вдвоём с одиночеством ты засыпала.
Под утро кричала от страшного сна,
Светильник, на кухню, в стакане вода.
Рассвет, солнца луч через шторы спиралью
И снова одна шла в холодную спальню
Кто в том виноват, ты всё хочешь узнать,
Кому по судьбе одному умирать.
К ответу стараешься быть равнодушной -
"Кайфово одной, никого мне не нужно."
Другие поверят словам твоей лжи.
Себя не обманешь, зачем тогда жить.
Зачем веселиться, когда в душе пусто.
Искусственна радость, неискренне чувство.
Опять каждый вечер одно всё и то же -
Тебя дома ждёт одинокое ложе.
Перевод с украинского стихотворения Русланы Шереметы (г.Винница)
***
Заходиш в кімнату знов ти одна,
Довколо лиш темрява і пустота,
Скільки разів так бувало,
Що в самоті ти засинала ?
Серед ночі прокидалась від страшного сну,
Вмикала світло, йшла, щоб втамувати спрагу,
На ранкове сонце дивилась з вікна
І знов йшла до ліжка, й знову сама...
Й хто в цьому винен, що так буває -
У когось є пара, а хтось самотнім вмирає ?
Ти скажеш, що це не про тебе,
Тобі й одній кайфово і нікого не треба !
Хочеш брехати комусь - бреши,
Але навіщо, скажи, брехати собі ?
Навіщо жити ніби веселим життям,
Штучно створеним й радіти неживим почуттям ?
Адже, кожен вечір одне й те ж саме,
Ти вертаєшся додому одна й така ж сама......
На фото Руслана Шеремета.