Осiнь

Наталия Головко
Листя облітає,
Сонячно, та тихо.
Білочка збирає
Діточкам горіхи.

Сумно десь лунає
Пісня журавлина.
Осінь зустрічає
У степу калина.

Мріє, як лелека,
Гарні крила мати,
З друзями далеко
Подорожувати.

Ось якби скоріше!
Мабуть, ще не знає,
Що землі миліше,
Ніж своя – немає!