***

Татиана Коноваленко
                Хворим, які втратили здатність відчувати
Найбільший біль – не відчувати болю,
Не відчувати подиху життя,
Найбільша пастка – воля у неволі,
Де стерлись найпростіші відчуття.

Найбільша втома – зовсім не втомитись,
Коли немає руху ні на мить,
На цілу вічність раптом зупинитись
І слухати, як листя шелестить,

На цілу вічність одягти лахміття
Безликої підступної біди…
Ця істина звелася у століттях:
Життя без руху – річка без води.

Найбільший біль – не відчувати болю.
Найбільший страх – завмерти на віки.
Найбільша мрія – побороти долю,
Не відпустивши рідної руки!