Хтось у серце до мене постукав.
Я спинивсь, придивився - це ти
Витягаєш мене з пустоти,
Вириваєш з душевної муки.
Де б я був би без тебе і ким?
До якої летів би безодні?
І чи б мав після вчора сьогодні...
Та живу я, живу я коханням твоїм!
Ти калитку до серця відкривши,
Увійшла до моєї душі,
Обірвала сумливі дощі,
Нове сонце у ній запаливши.
Ти душею своєю зігріла мою,
Сад чудесний у ній насадила,
Моє серце від сну розбудила...
І за тебе я Бога хвалю...
18.11.2010