пори року

Любочка Беляева
Маленьке сонечко ховалося в траві.
Рожеві щічки. Очок намистинки.
Чекало ніжної весни,
Лягало спати на пухкі травинки,
Наоксамичені росинок сріблом.
Мостилося і мріяло про диво.
Про гілочки в бруньках,
Веселку в небі,
Поля-дівчата у вінках...
Запеленала літо зимна лебідь.
15.11.2011