Я, як подорожній, шукаю нічліг.
Бо вітер морозний мене переміг,
І гримаю в двері – хтось має почути,
Але чути тільки, як падає сніг…
Я, як подорожній, шукаю тепла,
Бо стежку мою заметіль замела,
Я б далі пішов, але сил вже не маю,
Нічого не треба! Подайте тепла…
Невже не відчиняться двері? Чому?
Невже комусь добре отак – одному?
Це ж тільки омана, повірте, я знаю,
Колись візьметеся і ви за суму…