Романс

Андрей Владимирович Нестеров
Не вернуся я більше до тебе -
Не чекай, не чекай, не чекай.
І туманом затулене небо
Забувай, забувай, забувай.

Не для мене твої ніжні очі
Будуть грати промінням весни,
І не візьме в полон стан дівочий
Мої думи, мої тихі сни.

Милуватись не буду красою,
Не всміхнуся до тебе тепер -
Залишися для мене чужою.
У душі тихий вогник я стер.

У душі горить інше багаття,
Вічне, сильне, як сотні вогнів -
Ти не зможеш ту силу пізнати
За часописом танучих днів.

Не вернуся я більше до тебе -
Не чекай, не чекай, не чекай.
І туманом затулене небо
Забувай, забувай... і прощай.
3.11.1995