Серед темряви вiчних блукань...

Андрей Владимирович Нестеров
***
Серед темряви вічних блукань,
Серед пошуків долі невдалих,
Серед кіпи фальшивих кохань,
Довго дійсне на мене чекало.

Увійшло в мою душу вовно,
І теплом її ніжним зігріло,
Оп'янило мене, мов вино,
І тобою мене полонило.

Серед марева райдужних мрій
Та ілюзій бажань нездійснених
Ти прийшла і сказала: "Ти мій" ,-
Ти чарівною стала для мене.
9.03.1997