У різнобарв'ї осені рудої
Лились по г;орах акварелі.
В застиглій озера тарелі
День заховав своїх турбот сувої.
Із висоти зол;оченого клена,
Зірвався в подорож листочок.
Упав на скривлений місточок,
Тихенько хруснув під ногами в мене.
Замовкла осінь, памороззю вкрита.
Дрімає ліс під мідним листом.
Калина хвалиться намистом,
Бо має різнобарвну згадку літа.
Початок дня. Аж зашпори у пальцях.
Мороз... Зима не за горами.
І, ніби вишита нитками,
Спить річка, як моя канва у п'яльцях.
02.11.2011р.
Подільські Товтри Сатанів