Смуток тихий не зник, а тримає.
Обійняв і стискає біль в скронях...
На простягнутих мною долонях
Зайчик сонячний відпочиває.
Скоса він поглядає на мене,
Витанцьовує жваво, грайливо.
Раптом втих і відскочив квапливо,
Застрибав по листочках у терни.
Звеселив їх своїми слідами,
Далі скочив на віти тополі.
Я кричу:"Забери мої болі!
Смуток десь заховай за ярами!"
03.11.2011р. Сатанів 13:54