Травлин.
Олександру Царику.
Міркуєш моїми думками,
Лягають слова на лист...
Знущається доля над нами,
Але вічно рятує хист...
Гарненьке село між лісами,
Не раз і я там бував,
Де колії під тополями,
Та поруч дзеркальний став.
Там зграя пливла лебедина,
Лунав десь чудовий дзвін...
Біліла в садочку хатина,
Та грався з вітрами млин...
Надсилаю в минуле уклін,
Час, кажуть залікує рани,
Ось знов розквітають каштани,
Запрошує красень Травлин.
Автор Геннадій Сівак.
24 травня 2006 року.