І яка тепер різниця,
що ти мені досі снишся?
Досі цілуєш мене у вушко и щось шепочеш.
Наче ми досі разом і досі безтями закохані,
Якісь, ніби, гості непрохані
відриваємо від душі шматки,
І разом із серцем тягнемо нитки,
що так недоречно зачепилися,
В’їлися
по самі кістки,
але ж ти,
ховаєш свої думки
у далекі кутки
свідомості,
якоїсь фантастичної повісті,
у якій мені
немає
місця.
19-20 листопада, 2011
19-20 ноября, 2011