Примхлива осінь в сивині печальній,
Дощем холодним душу насторожить,
Та листопад в журбі сентиментальній,
Мрійливо в вальсі серце розтривожить...
Золототканим спогадом кохання,
Спливе на пам’яті, розважливій здавна,
Той час, охоплений вогнем жадання,
Пригублений чуттям незрілого вина…
Сум'яття фарб та шепіт звуків серця,
Бурхливо вабили нас таїнством своїм,
Життя вривалось кожен день без стуку,
На хвилях щастя в мій родинний дім...
Пливли хмарки, як птахи легкокрилі,
Вуаль із ніжності спускаючи для нас,
І місяць часто задивлявся з небосхилу,
Втішаючись побаченням щораз…
Вечірня зустріч нас вела в світанки,
І сполох зірок надсилав нам дивину,
В гіпнозі незбагнених колисанок -
Ми разом душами зливалися в одну…