************
Життя, я так тебе люблю!
Навіщо швидко плинеш, гаєш
Мої роки, і підливаєш
У келих гіркого жалю?
Я кваплюсь дихати і бути,
В бажанні спробувати все
Рішучим духом осягнути, –
Про це благаю над усе!
А ти глузливо підкладаєш
Каміння, вабиш і яриш.
Чому від мене утікаєш,
Кудись ховаєшся, біжиш?
Життя, я так тебе люблю!
За кожну мить безповоротну,
За кожен ранок віддаю
Палкої молодості нотку…
За кожну ніч, за кожну краплю
Вологи росяних доріг,
Тебе, Життя МОГУТНЄ, славлю,
Як предковічний оберіг!
23.11.2011