це дуже страшно: є мільярди фраз,
а ти мовчиш; ця тиша, наче злива.
така раптова. зовсім не для нас,
повірить хто, що я була щаслива?
що ти для мене — радості межа;
втрачаю голову, в твоїм живу полоні.
і дійсно жаль, для тебе я — чужа,
моє волосся, руки і долоні.
повірить хто, що радість теж гірка?
що краще б сум: його моря і ріки.
роби, що хочеш. ось моя рука —
я буду поруч, начебто навіки.
я буду поруч. ти іще живий,
ти будеш вічно: в тебе добрі очі.
я ще з тобою. ти хоч вовком вий,
та уві сні прийду не раз, щоночі