Вірш для Наталії
Така вже в мене муза вередлива.
У гості вже не зайде просто так.
Вона, таки хоча і не лінива...
Все ж вірші, каже, це ще той гопак.
І так уже замучили усюди,
У кожному ховається поет.
Всі генії, всі б'ють себе у груди.
І всім таким потрібен творчий злет.
Зробили з музи бідної рабиню,
Вона вже й надихає аби як...
А хочеться ж прийти як господиня...
От і сиджу собі немов бідняк...
23.11.2011