Не знаю де, але я знаю - десь,
Не знаю що, але я знаю - щось,
Було собі, та й завелось.
На теє щось, як водиться, знайшовся хтось.
Той хтось писака був, і не поганий,
І кажуть, що не безталанний.
Отож, узявсь він за перо своє
Й те щось розхвалювати став:
Мовляв, де ще таке на світі є,
І як раніш про те ніхто не знав?
Він теє щось так високо підніс,
І славу до небес доніс.
Та, на біду, знайшовся правдолюб якийсь,
Що дошукатися не полінивсь.
Що ж він знайшов? Що теє щось - ніщо. От так!
Спочатку вирішили всі: який дивак.
Та все ж, він правду показав,
Щоб кожен справу ту пізнав.
І вийшло, що писака наш хвалив
Те щось, якого навіть не було;
Та світло правдолюб пролив,
І діло нанівець зійшло.
Мораль? Як що почув - спочатку перевір;
І "журналюгам" ти не завжди вір.
15.11.2002