Зсередини розбита в друзки,
Понівечена, кинута в багно,
З ножем в спині сиджу в подрУжки,
Лікую рани, п'ю вино.
Сиджу і думаю, як не здуріти,
Як залишИтись сильною мов сталь,
Як кривдника свого провчити,
Мені ж його таки не жаль.
Не жаль його! Нема кого жаліти!
Розбита і обманута тут я!
Можливо він це зможе зрозуміти,
Та в мене буде вже своя сім'я...
21.11.2011
натхненна подружкою