втiкачi

Анна Рам
речі вже зібрані, квитки куплені,
таксі замовлено...
час!
виходимо...

знову втікаємо разом з реальності,
ти у обіймах моїх заховаєшся,
більше ніхто про нас не дізнається,
так ми кохаємо...

тільки чомусь почуваюся злодієм.
ніби не крала нічого вагомого:
трохи тепла твого, трохи холоду,
серце твоє залишилося їй.

ти не іди туди, я сама бігтиму,
не здоженеш мене, я буду сильною
вітер волоссям мокрим ловитиму,
очі твої не стануть втіхою...

ти відпусти мене,
буду щасливою...
ти не люби мене, - вітру нема уже.
ти закохай в себе музику полум’я,
хай все згорить!
я залишуся попелом...