Настрій дивний, нестримний, закоханий.
І метелики дихають мріями…
Я, ховаючи очі за віями,
День пригадую, мріями схоплений.
Загорнуся в тепло до світанку,
Вип’ю каву, як сонце гарячу.
Стане тихо. Я більше не плачу.
Лиш сльозами оброблюю ранку.
На зап’ястях малюю дощами
І обличчя замазую брудом.
На вустах ще тепліє те чудо,
Що до мене літає ночами.
Подивлюсь старі фото, згадаю.
І вмикаю у плеєрі ніжність.
Десь у хмарах літає та вірність,
Яку часом у снах зустрічаю.
Настрій дивний. Спокійний. Закоханий.
І, ховаючи очі за віями,
Я сама вже наповнююсь мріями…
П’ю гарячі малинові спогади.