Ти крізь пасмо дощів подаруй мені посмішку долі,
Простягни через простір в долонях свою теплоту.
В кришталевому серці сховай мої думи і болі,
В дивну мушлю скрути смуток той, що несе гіркоту.
Принеси мені віру в безмежному морі любові,
Віднайди всі слова у коштовній перлині душі.
Ніжну пісню твою рознесуть хай вітри світанкові,
Хай зупиниться час і народяться нові вірші.
Солов'ї захмеліють від слів, що промовиш до мене,
А досвітній туман твою ніжність візьме в небеса.
Загориться кохання в мені, наче сонце огненне,
Почуття, що ніколи само по собі не згаса.
27.11.2011р. 21:45