тихий вечiр
Валентина Комина
Тихий вечір. Знову ясні зорі,
На ставку, де лілії цвітуть,
Наче сльози – чисті і прозорі.
З неба просто в воду упадуть.
Зоряне намисто між лататтям,
Місячна доріжка пролягла.
Іскрами всесвітнього багаття
Ніч до мене руки простягла.
© Copyright:
Валентина Комина
, 2011
Свидетельство о публикации №111112808340