Жінка - це кохання, слава й сподівання;
Спрямовані діти й чоловік готовий до чудес.
З любовью в серці, та в тихих стражданнях,
Вона як дух, що є засланий до нас із небес.
Гнувши спину від роботи, та не проклинаючи долю,
Голос людини здіймається, витирачи піт із під лоба;
Має погляд, в якім горизонт не обмежує волю,
Посмішку, що від неї м'якнуть серця і зникає злоба.
У вік наш залізний непевним лишається поняття слави:
Ми довго чекали, і встигли змиритися вже.
Та хто б не хотів, життя наповнити духом свободи,
Краси, що є прагенням до перемоги лише?
Une femme est l'amour, la gloire et l'esperance;
Aux enfants qu'elle guide, a l'homme console,
Elle eleve le coeur et calme la souffrance,
Comme un esprit des cieux sur la terre exile.
Courbe par le travail ou par la destinee,
L'homme a sa voix s'eleve et son front s'eclaircit;
Toujours impatient dans sa course bornee,
Un sourire le dompte et son coeur s'adoucit.
Dans ce siecle de fer la gloire est incertaine:
Bien longtemps a l'attendre il faut se resigner.
Mais qui n'aimerait pas, dans sa grace sereine,
La beaute qui la donne ou qui la fait gagner?;