Украiно моя

Україно моя, ти мій край оксамитний, 
Гомін в батьківській хаті та пісня степів.
Україно моя, небо в річці блакитній,
Крик лелеки над хатой та спів солов'їв. 

Україно моя, ти дівчина чарівна,
Покоха тебе кожен, хто знайомий з тобой.
Україно моя, ти не мов та царівна, 
Гордо терпиш невдачі та не станеш рабой.

Україно моя, ти росиста долина,
Край криниць з журавлями та мальв біля хат.
Україно моя, знов червона калина
Та вишневі сади твої майорять

Україно моя, ти моя Роксолана,
Твої коси - з пшениці, з полуниці - уста.
Україно моя, хати батьківськой ганок
Та волошкові очі через довгі літа.

````````````````````````````````````````````
ТРАНСКРИПЦИЯ
Украйино моя, ты мій край оксамытный, 
Гомін в батьківській хаті та пісня стэпів.
Украйино моя, нэбо в річці блакытній,
Крык лэлэкы над хатой та спів соловйив. 

Украйино моя, ты дівчына чарівна,
Покоха тэбэ кожэн, хто знаёмый з тобой.
Укрйино моя, ты нэ мов та царівна, 
Гордо тэрпыш нэвдачі та нэ станэш рабой.

Украйино моя, ты росыста долына,
Край крыныць з журавлямы та мальв біля хат.
Украйино моя, знов чэрвона калына
Та вышнэві сады твої маёрять

Украйино моя, ты моя Роксолана,
Твої косы - з пшэныці, з полуныці - уста.
Украйино моя, хаты батьківськой ганок
Та волошкові очі чэрэз довгі літа.


СЛОВАРЬ:
Гомін - шум, лепет; оксамытный - бархатный; Гомін в батьківській хаті - разговоры в родительском доме; річці блакытній - реке синей; Крык лэлэкы над хатой - крик аиста над домом; чарівна - очаровательна; Покоха тэбэ кожэн, хто знаёмый з тобой - полюбит тебя каждый, кто с тобой ознакомится; нэ мов та царівна - как царевна; Край крыныць з журавлямы та мальв біля хат - край колодцев с "журавлями" и ружи(мальвы) возле домов; чэрвона калына - калина красная; вышнэві сады твої маёрять - вишнёвые сады краснеют; Твої косы - з пшэныці, з полуныці - уста  -  Твои волосы с пшеницы, с земляники - уста(губы); хаты батьківськой ганок - дома родительского крылечко; Та волошкові очі чэрэз довгі літа - И васильковые глаза через(спустя) долгие годы...
РОКСОЛАНА -