У мокрих долонях сховалась закохана осінь. Без жодної хмаринки. Вона пролила сльози вересневим кленовим листям на асфальт моєї вулиці, малюючи послання твоїм усмішкам, точніше Тій, найбільш схожій на прожилку між Джокондою та обличчям в окулярах.
09.2010