Я хочу, щоб ти була невиліковно хвора.
Щоб я приходив і цілував твої огрубілі руки.
Хай промені, що сиплються в твою кімнату,тебе зігрівають.
Роблять легшими твої муки.
Я кохатиму тебе до останнього.
До останнього подиху,чуєш?
Вмирати, повір, не страшно.
Навіть цього не відчуєш.
Мені наснилось колись це.
Ми гуляли з тобою парком,
Я на землю впав і помер.
Ти викликала швидку. Марно.
Я прокинувся ранком й подумав,
Будь,прошу,невиліковно хвора.
Щоб ти обов’язково в рай.
А я обов’язково у пекло.
Тому що помер із горя.