Шк рян туфл на високих п дборах

Уля Коваленко
Шкіряні туфлі на високих підборах увійшли до вітальні
Схилилися понад паркетом і вийшли назовні...
Відкрите вікно переймалося вітром і скрипом підлоги
Стурбовані тіні ховали у крісло натомлене тіло...

Над скронями звили гніздо пелюстки протиріччя
Зімкнулися віки, мов брама напередостанне
Схилилися руки над димною чорною кавою
Немов перехрестя зітнулися в ніжному танці

Молочними кільцями в просторі дим сигарети
Звикаємо вчасно спинити небажану зустріч
Сьогодні зійшовши з почесного сивого міста
В порозі застрягли фінансовий звіт за рішучість