Хитра записка

 
Пішов Петро до магазину:
Купити солі та хлібину,
Ще макаронів, кіло сала –
Усе, що жінка наказала.

Щоб не забув, дала записку,
І грошей більше, навіть лишку.
Сміявся в вуса: От дурна:
На зайві вип'ю я вина!

А, може, хватить і на пиво!
Купив усе – і в бар сміливо.
Записку дома  не читав,
А перед баром все ж дістав,

Перед очима розгорнув:
Чи що купити не забув?
Читає: Хліб купив, і сала.
А що це ще вона писала?

 – Якщо забув ти випить пива,
Вернись негайно! Все! Людмила.
Вернись?… До бару, чи додому?
Не по собі стало старому.

Гадав і думав те і се:
І що це значить оце "Все!"?
Іще й підкреслено аж тричі!
Тримав записку далі, ближче:

Шуткує жінка, чи лякає?
Бо ж він її натуру знає!
Думки про бар наразі щезли:
Додому вперше йшов тверезий!