а поміж нами сотень сім навінчано,
а поміж нами сотень сім намотано
а я не вірю у магнітні і магічнії
всі бурі з усіма чортополохами
а ти десь грієшся то кавами,то светрами -
понадвечірню фугу вітру слухаєш
а я безсилий перед цими кілометрами
і перед цими в червнях завірюхами