Подрузі
Заблукала в мріях, заблукала,
Загубила десь сріблястий сміх,
Наче квітка, що дощу чекала,
А відчула на пелюстках сніг.
На собі намисто розірвала,
Навкруги розсипала бурштин,
Від того кохання, що плекала,
Тільки сум залишився один.
Заблукала в мріях, заблукала...
Не тримай, жени з душі журбу!
Пригадай, як ти колись співала
У добу похмуру дощову.
1998 р.