Поэтический перевод стихотворения Русланы Сапроновой "Не треба" -
Пронзительны, немыслимо ужасны
твои звонки ... не нужно, не звони...
Ведь без тебя я научилась жить прекрасно,
другой слова свои прибереги.
Тобой жила, болела, умирала...
Где был тогда? Меня не пожалел...
Теперь воскресла и сильнее стала,
но тот огонь, увы, перегорел.
Жизнь научила, как любить до боли,
но больше идолов не будет у меня.
Хотела быть счастливою с тобою,
теперь же в сердце лютая зима.
30.12.2011
Оригинал:
Занадто голосно,пронизливо,жахливо...
Цей твій дзвінок...не треба,не дзвони.
Я вже навчилася без тебе.І щаслива...
Не відповім,бо вже сказала:"Ні".
Пережила,перехворіла.Я вмирала!
Де був тоді?Чому не пожалів?
Тепер воскресла і в сто крат сильніша стала
І той вогонь,що був,перегорів.
Життя навчило і любити ,і втрачати,
І більше в мене ідолів нема.
Це моя відповідь,а не твоя розплата...
Холодна,бо у серці є зима.
http://www.stihi.ru/2011/12/14/5830