ти не помреш.
навіть, якщо у моря твого мігрені
такі нереальні, наче чужі.
навіть, якщо ти для когось будеш мішенню –
ти не помреш.
помирають тільки в душі,
але ти не помреш.
я віддам тобі своє серце
*чесне*.
підберу для нашого щастя спільні ключі,
я буду вимірювать тишу між нами у герцах
та краще за все: ти ніколи зо мной не мовчи.
ти не помреш:
ще ніхто не вмирав від кохання
від такого – тим паче. воно через тисячі літ
повернеться до когось. лиш ввечері, може, і зрання
зайде до квартири і пошепки скаже *привіт*.
але ми не помрем.
ми разом з тобой на віки
для когось у пам'яті, іншим же – просто словами
та ми не помрем в цьому плині життя-ріки
я кохаю тебе не тільки своїми віршами