Твій сон, лебідко незрівненна,
Такий же трепітний, як ти сама.
Від віку доля незбагненна,
Як біль і радість непройденна,
Як в мареві промовлені слова.
Твій сон, голубко сизокрила,
І ніжний, і чарівний, і м’який…
Мені кохання час відкрила,
В свій світ волошками зманила,
Відкривши – він солодкий і п’янкий.
Твій сон, моя голубоока діва,
Натхненням, подихом весни,
Чарівністю, що як і ти красива,
Веселкою, що як і ти щаслива,
Приходить в мої лагіднії сни.