Хурделиця

Що, хурделиця, в*єшся над шляхом,
Сповиваєш дерева у сон,
До зірок линеш ти білим птахом,
Щоб співати пісні в унісон.
Тільки марно потрачено сили,
Не злетіти тобі в височінь,
І ти з тугою заголосила,
Заклинаючи небо: "Навчи!"