П’ятихвилинне почуття
Теплом зігріло моє серце.
Та не збагнути щось ніяк,
Навіщо у думках усе це.
Чому в душі яка у снах,
Де лише сніг і заметілі,
З’явилась ти, немов весна,
І квіти забуяли білі?
Розквітло небо. Синя вись
Уже над нами, зовсім низько.
І подих твій, лишень озвись,
І стукіт серця зовсім близько.
П’ятихвилинне почуття,
Немов розгнівана стихія,
Поглинуло моє буття,
Розкрило всі мої надії…
І полетіло, швидко зникло.
Розтанув у думках міраж.
І знову все навколо стихло,
Закам’яніло, наче кряж.
П’ятихвилинне почуття,
Раптом зігріло все навколо.
За мить – вже звичне забуття.
І як завжди лиш рух по колу.
20.03.2007 рік. 22.00.