Приємно повернутися додому,
Коли смачна вечеря на столі.
Ти забуваєш про тяжку дорогу,
Про біль і смуток на чолі.
Приємно повернутися додому,
Почути знову материнський голос.
І не зважаючи на виснаження, втому,
До грудей притиснуть стиглий колос.
Так гарно, в ріднім краї на весні.
Краси такої не знайти, ніколи.
Вишневий цвіт – не наче рай, сади
А батьківське обличчя, мов з ікони.
Коли прокинусь, на світанку…
Мені приємні, дотики тепла.
Надіну я святкову вишиванку,
Що материнська вишила рука.