нехай наші вірші сплять по чужих кімнатах,
і щастя, що є, ховаєм в своїх долонях,
або навіть плутаєм цифри, роки чи дати —
ти поруч зо мною. і вітер шумить у скронях.
я хочу тебе кохати не тільки цими рядками:
ні мить і не рік, а вічність і ціле життя.
я хочу за тебе боротись словами і кулаками,
щоб кожен сказав: "ти справді її відкриття".
а я — це твоє. відкривай! я навіки америка.
я тут і для тебе, я твій подальший маршрут.
а ти в кожнім вірші, ти — як нічна істерика,
сильніших і кращих я не знаю отрут.