Я упаду в обійми літа
Серед степів, серед думок.
Мене покликав на край світу
Надії зоряний струмок.
Прийму серпневі зорепади -
Шаленим подихом світів,
Веселку чистих водопадів -
Нестримним водограєм снів.
Я упаду в обійми долі,
В її відміряний полон.
І десь далеко, в чистім полі,
Нас поєднає ніжний сон.