Сад вишневий, буйно квітне,
пелюстками вбраний, нареченої весни.
В ніжнім ароматі тане,
незабутньої очікуваної пори.
Сад вишневий, як з мережива картина,
серце мліє, і світліє на душі.
Пелюсткове море, як без краю любляча країна,
все вкриває, ніби снігом білим навкруги.
Я пірнаю в цю безкрайню хурделицю,
з головою, як русалка в глибину.
Я вдихаю з пелюсткової криниці,
цю ніжну і таку жадану красу.