Таке безглуздя...

Александр Даниловец
Не маю думки - чим мене тримаєш..,
з який тканини були твої Seti...
Але ж я певен, що ти не зiтхаєш,
сидиш в мовчаннi... /десь тут - в interneti.../

Не розгублюся: теж мовчати вмiю...
/також - як щиро тебе цiлувати.../.
I маю думку - що ти не зомлiєш
десь там далеко... i не в своїй хатi...

В слова - безглуздя iнодi вставляю..,
щоб затремтiла хоч душа у тебе
за те, що досi я не розлюбляю...
/твою вiдвертiсть.., почуття до неба..?/

"Моє дівчисько..." - хай тобi хоч скаже
на рiднiй мовi той, кого ти вбрала...
/менi ж, маленька, збери горщик сажи,
шоб нею мазав тих, хто тебе вкрали.../.

Таке безглуздя... - хто ще тобi скаже?..
Я - не гадаю!.. Да i ти не знаєш...
Спасибi, мила: я - не в экiпажi...
Мене - лишили... /бо когось кохаю.../

{Я розберуся - хто бiди накоїв...
/до гробової дошки буду "вдячний"..,
як тому фото.., де ти - мов в "Play boy"..,
а ти – моєму: там, де я "незрячий".../}

7.01.2012г.