Це марево, таке солодке...

Лидия Филимонова
Це марево, таке солодке…
Мов чистий промінь, неба синь.
Від почуттів серце нестерпне,
Так ніби ніч, міняє день.
І той струмок життя дзеркальний,
Мов подих свіжості – потік,
Росою ранньою криштальний,
Мов Янгола тихенький крок.
Те марево, таке солодке…
Кохання птах знову летить.
І для душі таке рідненьке,
Для щастя найдорожча мить.