Мост під ногами скиглить
наче поранена птиця,
ллється з проріхи в небі
синяя повінь-ніч.
А відьми ловлять гаками
теплії душі п'яних
щоби досонця не згасла
Анциболота піч.
Весело їм сьгодні - страшно
сьогодні людям
В небі три голії навки
до Києва-града летять.
Дерево - а здається
за кострубатою вежей
зараз повільно ворушиться
чорна мозолиста п'ясть.
Б'юсь о кути і стіни
каминь летить доріжний -
ні, це дорога кидається
просто мені до лиця.
Мост за спиною - перед
вигнула темну спину
Римарська вулиця.
Зорі мігтять у вікнах
старі, недобрі, та різні
І Харків-город загорнут
в темну язичницьку крижму.
Довга-предовга ніч
в небі зиму розтрощить
Довга додому дорога, але
завтра вже буде коротша.