Скажіть мені,
Знайдіть мені
Поета кращого за нього,
Мабуть, не буде вже такого,
Що за живе би так чіпляв,
Що так оспівував любов,
Від чого закипала кров,
Від чого серце найгрубіше
Ставало щирішим, теплішим.
Франко Іван - це наш герой,
який з дитинства з головой
Понурився в мистецтва диво.
Погодьтесь, він писав красиво.
Інтимна лірика його
Не залишала жодного
Байдужим, все це не з проста:
Чари віршів, їх простота
Втручались у людську свідомість
І залишали в ній натомість
Лиш теплі згадки про все те
Любові відчуття святе.
Навчав він жити нас, служити
Вітчизні нашій за для того
Покращення життя людського.
Боровся він за нашу долю,
Щоб наш народ не втратив волю.
За що й багато раз покаран,
Але могутній дух не зламан.
Він все ще робить все можливе,
Ще вірить у життя щасливе,
Хоч не своє, а поколінь
Наступних, світлих, не як тінь.